Про те, як Україна буде співпрацювати з світовими ІТ-гігантами та глобальними мережами на кшталт Мета, Youtube та Тelegram, під час онлайн-зустрічі, організованої ГО «Платформа прав людини», розповідали адвокатеса і медіаюристка Людмила Опришко і медіаюрист, член Нацради з питань телебачення та радіомовлення Олександр Бурмагін.
«Технічні гіганти на кшталт Мета, Youtube та Тelegram є платформами спільного доступу міжнародного масштабу, і регулювання їхньої діяльності не підпадає під юрисдикцію України. Однак закон «Про медіа» дає Нацраді з питань телебачення та радіомовлення певний перелік повноважень щодо взаємодії з такими платформами. Обсяг прав Нацради в цьому питанні дуже невеликий, але до ухвалення закону «Про медіа» таких повноважень не мав жоден орган влади на території України. А самі ці платформи ніяк не підпадали під регулювання українського законодавства, бо це суперечить міжнародному законодавству», – пояснює Людмила Опришко.
Наразі Нацрада відносно провайдерів спільного доступу до інформації (відео), які не підпадають під юрисдикцію України, має право:
- вести перемовини, підписувати з ними договори чи меморандуми (п.13 ч. 1 ст. 90; п.13 ч. 1 ст. 91);
- звертатись до них з проханнями про обмеження розповсюдження на території України контенту, що порушує законодавство України (п.14 ч. 1 ст. 90; ч. 3 ст. 99; ч. 5 ст. 124);
- звертатись до них з проханням про допомогу у встановленні осіб, що порушують вимоги українського законодавства (п.3 ч. 1 ст. 91);
- просити відповідні платформи про надання інформації, необхідної для реалізації регулятором його повноважень (п.11 ч. 1 ст. 91).
«Цей перший крок, який нині існує в законодавстві, теж дуже важливий. Бо вже є уповноважений орган, який може комунікувати з техногігантами від імені країни. З цього треба починати. В ЄС так само поступово здійснювались кроки на встановлення комунікації з цими корпораціями. Наприклад, спершу був ухвалений Кодекс протидії дезінформації 2018 року, який підписали глобальні корпорації, щоб затвердити комплекс заходів, які допоможуть протидіяти їй. Кодекс критикували в ЄС, бо, мовляв, він майже не давав важелів впливу на контент глобальних корпорацій. Але під його впливом Фейсбук справді трохи запровадив заходів для протидії неправдивій інформації. Аж от минулого року в ЄС підписали Посилений кодекс практики протидії дезінформації», – пояснює Людмила Опришко.
Медіаюристка зауважує, що, якщо техногіганти добровільно брали на себе відповідальність у межах діяльності в ЄС, то і Україна може вибудовувати відносини з ними аналогічним чином.
«Незайвим буде згадати і те, що ці кодекси протидії дезінформації нагадують по суті кодекси саморегулювання. Тобто ситуацію, коли учасники\підписанти самостійно визначають низку заходів протидії поширенню дезінформації. Але ці кодекси не мають нічого спільного з державним регулюванням. Водночас в ЄС ухвалено ще й закон – Digital Service Act, який дає державам важелі впливу і створює можливості протидіяти дезінформації, зокрема, вимагати від глобальних платформ видаляти незаконний контент і звітувати про такі дії. Цей закон ухвалений на основі успішного досвіду Німеччини, яка першою в Європі законодавчо прописала подібні вимоги до платформ спільного доступу і це спрацювало. Тож впровадження заходів протидії поширенню дезінформації в соцмережах – це не одноразовий акт, а процес. Зараз в регулятора є повноваження від закону. Цю співпрацю треба починати. А далі її можна поглиблювати і посилювати», – каже Людмила Опришко.
Член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін каже, що Нацрада тільки починає працювати в цьому напрямку і перші результати вже буде видно в найближчі півроку. Він зазначає також, що платформи на вимоги ЄС відреагували, бо ця присутність в інформаційному просторі ЄС приносить їм гроші, причому немалі. Тож вони вивчають вимоги ЄС, дискутують щодо них і пристають на виконання.
«Сподіваюсь, що співпраця з платформами спільного доступу в аспекті протидії дезінформації буде дієвою, особливо в аспекті передвиборної агітації, маркування контенту зокрема. Думаю, що першочергово предметом меморандумів буде контент, який прирівнюють до терористичного, захист персональних даних, контент, що стосується дітей, а також подача скарг та швидка реакція на них», – каже Олександр Бурмагін.
Публікація створена в межах проєкту «Свобода слова під час війни у питаннях і відповідях» за підтримки Freedom House Ukraine. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Freedom House Ukraine.
