Про що варто пам’ятати щодо фото, як ілюстрації та джерела інформації, у воєнний час, під час онлайн-зустрічі, організованої ГО «Платформа прав людини», розповідали медіаюристи Людмила Опришко і Євген Воробйов.
Медіаюристка Людмила Опришко каже, що при роботі з фото та відео в час війни, неодмінно треба подбати про три аспекти:
- Безпекові питання.
Нагадаємо, що Кримінальний кодекс України забороняє поширювати інформацію, пов’язану з пересуванням техніки, озброєння, знімати військові частини тощо, бо це допомагає ворогу. З цього ж розряду – зйомка і публікація роботи ППО. Адже такі фото і відео, навіть опубліковані без злого умислу, дають змогу визначити місце, де була зроблена зйомка, який об’єкт зняли, а, отже, дати ворогу дані, що загрожують національній безпеці. - Питання авторського права.
Фото – це художній твір і охороняється авторським правом. І, навіть якщо фото не пов’язане з війною, то захист авторського права присутній завжди. Винятки, звісно, є. Наприклад, коли фото чи відео здійснюються в автоматичному режимі ( наприклад, відеореєстратори чи камери стеження) і не мають ознак оригінальності. Щоб не порушувати авторських прав, фото та відео, які зроблені не вами, треба публікувати лише з дозволу автора і з зазначенням автора та джерела, звідки взяте фото. - Приватне життя людини.
При публікації фото і відео про людину, завжди треба пам’ятати про дотримання балансу між приватністю цієї людини та суспільним інтересом чи інтересами національної безпеки.
А медіаюрист Євген Воробйов звертає увагу ще на один аспект – використання фото і відео з ворожих ресурсів та каналів інформації. Чи можна їх використовувати? Можна, хоча з пересторогами. Чи варто їх використовувати? Ось тут вже питання стоїть гостріше.
Євген Воробйов нагадує, що цей аспект регулюється законом «Про медіа», ч. 2 ст. 119 якого визначає, що «висвітлення діяльності органів влади держави-агресора (держави-окупанта) в інформаційних та інформаційно-аналітичних програмах та/або матеріалах має супроводжуватися повідомленням про статус держави-агресора (держави-окупанта)».
Тож, якщо такого повідомлення не буде – варто очікувати санкцій від Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.
Та не завжди інформацію з ворожих ресурсів можна брати, навіть якщо на них коректно послатись. Якщо фото, відео та матеріали містять ворожі наративи – ретранслювати їх заборонено.
Тому неодмінно перевірте спершу, чи не буде те фото або відео, яке хочете поширювати, таким, що:
1) висвітлює збройну агресію проти України як внутрішній конфлікт, громадянський конфлікт чи громадянську війну, якщо наслідком цього є розпалювання ворожнечі чи ненависті або заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу чи порушення територіальної цілісності;
2) є недостовірним матеріалом щодо збройної агресії та діянь держави-агресора (держави-окупанта), її посадових осіб, осіб та організацій, що контролюються державою-агресором (державою-окупантом), у разі, якщо наслідком цього є розпалювання ворожнечі чи ненависті або заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу чи порушення територіальної цілісності.«На мій погляд, краще з цим не загравати або мінімізувати використання інформації з ворожих каналів інформації. Якщо ж в цьому таки є гостра потреба, то раджу спершу звернутись до юриста, щоб перевірив цю інформацію на предмет суперечностей з українським законодавством», – каже Євген Воробйов.
